мир придуман чтобы жить, чтобы быть свободным и любить!
Плач Єремії - Вона Завтра прийде до кімнати Твоїх друзів небагато, Вип'єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, Скаже хтось — життя прекрасне, Так, життя прекрасне, а вона...
А вона, а вона сидітиме сумна, Буде пити — не п'яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь, Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.
Так вже в світі повелося — Я люблю її волосся, Я люблю її тонкі уста.
Та невдовзі прийде осінь, Ми усі розбіжимося По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити — не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати... ніч безмежна і пуста.